Практикуючи медитацію, споглядання — а тим більше навчаючи її, — природно звертатися до першоджерел: до тих «хлібних крихт», за якими ми віднаходимо витоки ідей, практик і традицій самопізнання.
На цій сторінці зібрано сучасні й прадавні тексти зі східної філософії — адвайти, веданти, буддійської. Попри різні форми, усі ці традиції спрямовані до однієї Істини: єдності вищого Я людини та Я Абсолюту, або буддійського “не я”, нірвани, що сягає своїм корінням у сиву давнину.
Адвайта і буддизм мають різні мови, різні метафізичні пояснення, але в глибокій медитації вони описують дуже близькі феномени: зникнення егоцентричного сприйняття, тишу розуму, свободу від прив’язаності, недвоїсту ясність.
Ці істини здаються нелогічними для звичайного розуму, проте є очевидними для практика споглядання. Вони просвітлюють і звільняють. Нижче ми наводимо як це все можна практикувати.
Бажаємо плідної й глибокої роботи!
- Нісаргадатта Махарадж (початок)
- Будда
- Рамана Махарші
- Йога Васіштха
- Упанішади в перекладі Шрі Ауробіндо
- Аштавакра Гіта
- Шрі Чинмой, Шрі Рамакрішна, Шрі Ауробіндо та інші Духовні Вчителі різних духовних традицій
“Анатта, Анічча, Дукха
Не я, Мінливість, Страждання.”
Будда
« Tat twam asi.
Ти є ТО».
” Yato vacho nirvartante aprapya manasa saha.
Звідки слова, сила мови повертаються із спантеличеним розумом і недосягнутою метою.”
“Anandadd hy eva khalv imani bhutani jayante Anandena jatani jivanti Anandam prayantyabhisam visanti.
З Трансцендетного Захвату ми прийшли у існування. У Захваті ми ростемо та граємо відповідні ролі. І наприкінці нашої подорожі ми повертаємося у Найвищий Захват.”
Упанішади
“No mind, no form, I only exist”
“Ні розуму, ні форми, я лише існую.“
“З пустоти безсмертя
Ми прийшли до існування
Й у пустоту безсмертя
Ми повернемося.”
Шрі Чинмой
“Я є Я.”
“Я Я.”
Рамана Махарші
-
Нісаргадатта Махарадж
Ми радимо починати знайомство з джняною — буддійською філософією, адвайтою та ведантою — через одного з найясніших сучасних Гуру ХХ століття: Нісаргадатта Махараджа.
Він є надзвичайно точним «ключем Бога» до всієї східної філософії. Він ніби аспект Господа Шіви, що руйнує усі перешкоди. Подібно до сили Істини, він сміливо розбиває концепції, оголюючи саму сутність буття.
Після знайомства з його вченням значно легше входити в тексти Будди, Йога Васіштха, Рамана Махарші та інших гігантів духу, які вказували Шлях у Те, що не має імені. Нісаргадатта Махарадж і сам є одним із таких гігантів — прямим, безкомпромісним, прозорим, як саме усвідомлення.
Людина страждає, бо ототожнюється з тілом, думками, бажаннями, страхами, особистою історією. Великі традиції показують шлях за межі цього ототожнення — через медитацію, самодослідження, споглядання, любов, відданість і прямий досвід Реальності.
Як казали мудреці, щоб по-справжньому вивчати Вчителів Істини, необхідно вже мати власну філософію — тобто власний, безпосередній духовний досвід. Лише тоді слова Вчителів перестають бути текстами — і перетворюються на вказівки, що ведуть у власну глибинну Присутність.
“…У світі немає хаосу, окрім хаосу, створюваного вашим розумом. Він створений вашим “я”, у тому сенсі, що в його центрі знаходиться концепція про себе як про річ; відмінною та окремою від інших речей: Насправді ви не річ та не окремі. Ви Є нескінченною потенційністю, невичерпною можливістю. Ви Є, тому, можливо все. Всесвіт — це просто частковий прояв вашої необмеженої здатності перетворюватись.”
Нісаргадатта Махарадж
- Аудіокнига “Я Є ТО”
- Аудіокнига “Свідомість та Абсолют”
Ми радимо також усі інші книги Нісаргадатти Махараджа.
-
Будда
1.1. Дхарми походять з розуму, їх найкраща частина – розум, з розуму вони створені. Якщо хтось говорить або робить з нечистим розумом, то за ним слідує нещастя, як колесо воза за биком, що її везе.
Дхарми походять з розуму, їхня найкраща частина — розум, з розуму вони створені. Якщо хтось говорить або робить з чистим розумом, то за ним слідує щастя, як невідступна тінь.
«Іди вперед без шляху!
Нічого не боячись, нічим не переймаючись,
Мандруй на самоті, як носоріг!
Як лев, що не тремтить від шуму,
Як вітер, що не потрапив у сітку,
Як лист лотоса, не заплямований водою,
Мандруй на самоті, як носоріг!»
Будда
Якщо Адвайта прямо питає: “Хто я?”, то Будда показує інший шлях: уважно подивись на все, що ти називаєш “я”, і побачиш, що воно складається з тіла, відчуттів, сприйнять, формацій і свідомості — процесів, які виникають і зникають. Так самодослідження Адвайти і споглядання Будди зустрічаються в одній точці: хибне “я” не витримує уважного бачення.
Для початку ми радимо звернутися до основних буддійських джерел: Палійського канону, Абхідхарми, Діамантової сутри та Сутри Серця. Палійський канон подає раннє вчення Будди про страждання, шлях, уважність, моральну дисципліну й нірвану. Абхідхарма систематизує аналіз свідомості та явищ. Діамантова сутра й Сутра Серця розкривають махаянське бачення мудрості, порожнечі та звільнення від прив’язаності.
Школа Будди — одна з найраніших традицій, яка з винятковою точністю подала шлях звільнення мовою практики: уважність, етична дисципліна, споглядання, аналіз досвіду, розпізнавання причин страждання та поступове звільнення від прив’язаності.
Буддизм не просто запропонував віру чи метафізичну систему. Він дав метод дослідження досвіду. Саме цим він став одним із головних викликів для класичної індійської філософії: у полеміці з буддійською думкою інші школи були змушені набагато глибше розробляти свої вчення про свідомість, пізнання, “я”, реальність і звільнення й тим самим Будда став одним із головних чинників розквіту класичної індійської філософії.
Ми рекомендуємо читати «Діамантову сутру» та «Сутру Серця» у перекладі просвітленого майстра та видатного буддолога Едварда Конзе (Edward Conze), чиї блискучі коментарі за глибиною та ясністю не поступаються самим текстам.
Щодо введення у вивчення буддійської філософії ми радимо звертатися до тих текстів і викладів, які поєднують точне знання джерел із розумінням живої практики споглядання: уважності, споглядання, дисципліни розуму та шляху звільнення.
Буддійська філософія тут постає не лише як релігійне вчення чи система понять, а як радикальна вправа мислення й досвіду. Вона вчить безстрашно досліджувати себе, свідомість, страждання і світ — не ухиляючись від чесності розуму та прямого бачення того, що відбувається.
Нижче подано переклад фрагмента, присвяченого Сатіпаттхана-сутті — одному з головних текстів раннього буддизму про уважність, тіло, відчуття, розум і явища.
Джерельна примітка: текст підготовлено за матеріалами класичної праці з буддійської філософії XX століття, зокрема розділу “Текст IX. Встановлення зворотного згадування”.
Встановлення зворотного згадування* Будди
(*Детальний опис чотирьох основ споглядання (тіло, відчуття, розум й нарешті – об’єкти розуму) якому навчав Будда з практичними інструкціями.
Вступ
0. Так я чув. Тоді Господь жив у країні Куру, у місті Каммасадхамма. Там він раз звернувся до ченців з такими словами: «О ченці, це — прямий шлях, що веде до повного очищення живих істот від усіх скверн, до подолання туги і смутку, болю і стогнувань, шлях до припинення страждання та досягнення Нірвани*. Це шлях встановлення чотирьох основин зворотного згадування. Що за чотири? Ось вони, о ченці.
Перше, це споглядання* тіла як тіла; сповнений енергії, чітко усвідомлюючи* все, що відбувається всередині і зовні, занурений у зворотне згадування монах, ні про що не піклується, нічим не стурбований, нічого не чекає від цього світу, споглядає своє тіло як тіло … Потім він переходить до споглядання своїх почуттів як почуттів, розуму як розуму, і т.д.
Спогляданні свого тіла як тіла
1. Але як, о ченці, перебуває чернець у спогляданні свого тіла як тіла? У ліс іде він, заходить у порожню хатину чи влаштовується біля підніжжя великого дерева. Там він сідає, схрестивши ноги і випрямивши тулуб, і встановлює собі зворотне згадування*.
Увесь час його встановлюючи, він робить вдих та видих. Роблячи довгий вдих, він усвідомлює*: “Я роблю довгий вдих”, а роблячи довгий видих, усвідомлює: “Я роблю довгий видих”. Так він тренує себе, усвідомлюючи: «Я робитиму вдих і видих, відчуваючи* цілком своє тіло як дихання». Подібно до вмілого гончаря, що обертає своє коло, він усвідомлює: «Ось короткий вдих, ось довгий видих»… і так тренує себе, усвідомлюючи: «Я роблю короткий вдих, я роблю довгий видих… цим я заспокою тілесні санскари*».
Таким чином перебуває він, споглядаючи тіло як тіло, споглядаючи його зсередини*, зовні, зсередини і зовні разом, споглядаючи його у виникненні, припиненні та у його виникненні і припиненні* разом. Або, шляхом зворотного згадування, що «ось тіло», він просто стверджується в усвідомленні тіла, яке необхідне для знання того, що є і як воно є.
Так він перебуває ні від чого не залежний, ні до чого не прив’язаний в спогляданні тіла як тіла.
- 2. Тепер про усвідомлення, о ченці. Коли чернець ходить, він розуміє: «Я ходжу», коли стоїть, він розуміє: «Я стою»; коли сидить, лежить і т.д., то щоразу точно усвідомлює становище свого тіла… Бо чернець – це той, хто повністю усвідомлює все, що він робить: як він дивиться і слухає, як ходить і стоїть, як розправляє свої члени, як носить своє вбрання, як тримає чашу для збирання милостинь, як їсть і п’є, спить і прокидається, як каже і мовчить.
Знову і знову спостерігає чернець своє тіло, від підошв до верхівки і з кінчиків волосся на тілі далі всередину цього мішка, набитого нечистотами. Він спостерігає, усвідомлюючи: «Тіло — це волосся, шкіра, м’язи, зуби, кістки, кістковий мозок, нирки, серце, печінка, селезінка, кишки… жовч, слиз, піт, слина, сльози, сеча…»
- Також спостерігає він своє тіло, що складається з чотирьох елементів*: землі, води.
- А якщо трапиться ченцю побачити мертве тіло, викинуте на майданчик для спалення трупів, тіло, що вже набрякло, спускає сморід, то монах, порівнюючи цей труп, що розкладається, зі своїм тілом, усвідомлює: «Моє тіло таке ж, воно — цей труп».
Ось як чернець споглядає своє тіло як тіло.
Споглядання своїх почуттів як почуттів
3. Тепер, о ченці, запитаємо, як перебуває чернець у спогляданні своїх почуттів як почуттів*? Так от, коли він відчуває приємне почуття, то усвідомлює: «Це мені приємно», коли неприємне, то усвідомлює: «А це неприємно». Коли відчуває не приємне і не неприємне почуття, то усвідомлює: «Це не приємно і не неприємно». Так само він усвідомлює, що відчуває почуття земні чи неземні, тобто. пов’язані чи пов’язані з органами сприйняття.
Споглядання розума як розума
4. А як же, о монахи, споглядає він розум як розум*? А так. Споглядаючи розум, він усвідомлює його або як зіпсований хтивістю, або як не зіпсований хтивістю; або як збочений ненавистю і невіглаством, або як ними не зачеплений; або як піднесений, або як не піднесений. Так само усвідомлює він розум як зосереджений у спогляданні або як не зосереджений у спогляданні. І нарешті, чернець, що споглядає розум, усвідомлює його або як звільнений, або як не звільнений*.
Споглядання об’єктів розума як об’єктів розума
5. Як тоді, о ченці, споглядає чернець об’єкти розуму як об’єкти розуму? Насамперед, він споглядає об’єкти розуму у зв’язку з п’ятьма головними розумовими перешкодами*, це: чуттєві бажання, зла воля, лінь, пасивність, занепокоєння, докори совісті та сумніви. Він точно усвідомлює, яке з цих перешкод є в ньому зараз, у момент усвідомлення, яке з них у ньому відсутнє, яке ще виникає і яке вже припинилося. І він точно усвідомлює, яке з них їм залишається, відкидається, щоб у майбутньому не було більше його виникнення тощо. Так він споглядає об’єкти розуму через п’ять перешкод.
- Але ще споглядає він об’єкти розуму у зв’язку з п’ятьма агрегатами індивідуального існування, скандхами*, прив’язаними до становлення та існування*. Він усвідомлює так:
«Ось форма, таке її виникнення, таке її зникнення; ось сприйняття, ось санскари*, ось свідомість у його виникненні та припиненні… і т.д.». Так чернець споглядає п’ять агрегатів, скандх, у зв’язку з об’єктами розуму.
- 6. Нарешті, о ченці, ось як чернець споглядає об’єкти розуму у тому зв’язку з внутрішніми і зовнішніми основами* чуттєвого сприйняття. Він усвідомлює форми і усвідомлює пута*, що виникають з форм (так само як з безформного), ті пута, що виникли, ті, що ще виникнуть, і ті, що відкинуті, розірвані, щоб більше ніколи не виникнуть.
- Ще, о ченці, він споглядає об’єкти розуму у зв’язку з сімома членами Пробудження*. Так він усвідомлює їх, починаючи зі зворотного згадування: «Є у мені зворотне згадування, немає у мені зворотного згадування». Так само він усвідомлює інші шість членів Пробудження — дослідження дхарм*, енергію*, споглядання*, дхьяну*, зосередження свідомості*, самадхі*, повну рівність до всього* і заспокоєність*.
- Тоді, монахи, він споглядатиме об’єкти розуму у зв’язку з Чотирьма Благородними Істинами*. Кожну з них він знову і знову (тобто у зв’язку з кожним іншим об’єктом розуму) усвідомлюватиме як вона є: «Це страждання, це виникнення страждання, це припинення страждання і т.д.».
О ченці, якщо розвине в собі чернець ці основи зворотного згадування і буде йому вдаватися протягом семи років, то плодом цього йому буде або кінцеве визнання* його архатства*, або якщо ще залишилися в ньому сліди прив’язанностей – Неповернення*.
Так сказав Господь. І зраділи ченці його словам.
Будда
*Терміни буддійської філософії, що потребують глибокого роз’яснення шляхом вивчення і практики буддійської філософії. Ось книга що роз’яснює практичні аспекти цієї медитації Будди – а саме споглядання розуму. (Споглядання розуму практикується лише з живим Духовним Вчителем, який досяг досконалості у спогляданні і став Просвітленим)
-
Споглядання розуму. Чіттанупассана.
Книга Кхемавамси присвячена чіттанупассані — спогляданню розуму. Її цінність у тому, що вона говорить про практику не абстрактно, а дуже прямо: як бачити стан розуму в момент його виникнення, не ототожнюватися з ним, не прикрашати його й не боротися з ним механічно. Це текст про уважне розпізнавання жадання, відрази, розсіяності, напруження, наміру, страху, бажання діяти — усього того, що зазвичай непомітно керує людиною зсередини. Чіттанупассана тут постає як твереза школа внутрішньої чесності: розум навчається бачити сам себе.
-
Рамана Махарші
“Хто Я?”
“Я – Я”
“Я не це фізичне тіло і не п’ять органів чуттєвого сприйняття, я
також не п’ять органів зовнішньої діяльності, не п’ять життєвих сил і навіть не мислячий розум. Я і не той несвідомий стан незнання, в якому зберігаються лише тонкі васани (приховані схильності розуму), яке вільно від діяльності органів чуття та розуму, де відсутнє усвідомлення об’єктів чуттєвого сприйняття.”
Рамана Махарші
- Аудіокнига “Будь Тим, хто Ти Є”
Рамана питає: “Хто Я?” — і веде до джерела суб’єктивності. Будда питає інакше: “Де тут постійне я?” — і веде до звільнення від прив’язаності до будь-якої сутності. У практиці обидва підривають его; у філософії вони пояснюють це різною мовою.
Рамана Махарші став тим, хто фактично відродив живу традицію Адвайта-веданти у ХХ столітті — не як філософію чи інтелектуальну доктрину, а як безпосередній досвід власної істинної природи. Його просвітлення у юному віці та подальше життя як джняні зробили його одним із найавтентичніших носіїв недвоїстої мудрості сучасності. Через простий, але надзвичайно глибокий метод самодослідження «Хто я?» він відкрив шлях тисячам шукачів до внутрішньої тиші й прямого пізнання Атмана, без складних практик, ритуалів та концепцій.
Особливо цінним є те, що Рамана Махарші дав реалізацію багатьом своїм учням, у тому числі тим, хто походив із відомих духовних родів Індії, включно з древніми лініями, такими як рід Васіштхи. Це демонструє силу його присутності та чистоту його вчення: навіть ті, хто вже належав до традицій зі столітніми духовними коренями, приходили до нього та досягали глибокої внутрішньої реалізації. У його ашрамі створилися унікальні умови, де сама тиша Вчителя діяла сильніше за слова, а його Шакті відкривала людям доступ до власної істинності.
Ми радимо усі книги Шрі Рамана Махарші, а особливо:
- “Бесіди зі Шрі Раманою Махарші”. Книга – щоденниковий запис бесід Махарші 1935-1939 – найвідоміша збірка Його усних повчань і основна настільна книга для багатьох Його послідовників. У 2х томах.
- “ДЕНЬ ЗА ДНЕМ із Бхагаваном Шрі Раманою Махарші. А. Деварадж Мудаліяр”. “День за днем” – витяги із щоденника, який майже два роки (березень 1945 – січень 1947) вів А. Девараджа Мудальяр, один із найближчих учнів Махарші. Його записи містять не лише відповіді Бхагавана на безліч питань шанувальників та відвідувачів, але малюють також його людський та духовний портрет. Працюючи з цим щоденником, духовний шукач поринає у глибини Мудрості, що випромінюється живою присутністю Махарші та в атмосферу життя Його ашраму.
-
Йога Васіштха
Аудіокнига “Йога Васіштха”
Йога Васіштхі – це біблія медитаторів, вона займає важливе місце в історії індійської філософії, яке можна порівняти з Упанішадами і Бхагавад-Гітою. Частини Йоги Васіштхі лягли в основу деяких Упанішад, таких як Маха, Аннапурна, Акші і т.д. Також великий її внесок у розвиток науки та поезії. Люди з різними інтересами знайдуть у ній поживу для роздумів.
Текст названо на честь мудреця Васістхи, який згадується та шанується в сьомій книзі Рігведи, і якого Аді Шанкара назвав першим мудрецем школи індуїстської філософії Веданти. Також він має назву Васіштха Махарамаяна”. Розмова між Шрі Рамою, першим аватаром Індії та ріші Васіштхі, його Гуру. Рама, будучі юнаком, пізнав страждання цього світу і він дуже сильно тужить і не має бажання жити далі. Так починається основний текст книги.
Йога Васіштхі є одним з найважливіших текстів Адвайта Веданти. За розмірами ця книга є найбільшим санскритськім текстом після «Махабхарати» і «Рамаяни». Повний текст містить понад 29 000 віршів і складає 6 книг. Хоча у давні часи містив 1000000 віршів.
Філософські ідеї, що охоплюють усі питання, що турбують людину з моменту її виникнення – викладаються тут простою і доступною мовою, подаються у вигляді безлічі мальовничих історій, повних поетичної краси поезії та чарівної логіки Упанішад.
Йога Васіштха складається з 6 книг. Останній том настільки великий, що містить дві частини.
Ми щиро радимо починати знайомство зі східною філософією саме з Йоги Васіштхи і Нісаргадатти Махараджа. Ці історії дають легше і природніше сприйняття глибинних істин й ніби «екранізують» вчення Просвітлених Духовних Вчителів, дозволяючи побачити їхню мудрість не як абстрактну філософію, а як живий досвід, що надихає, торкається серця й відкриває глибші виміри реальності.
- Аудіокнига “Йога Васіштхі” 1-3 книги
(у перекладі з санскриту Сваміні Відьянанди Сарасваті)
Також існують книги 4, 5, 6.1 Йога Васіштха у перекладі з санскриту Сваміні Відьянанди Сарасваті, які ми дуже радимо прочитати. На жаль не всі переклади точні. Ми розмістили лише ті, які самі перевірили.
-
Упанішади в перекладі Шрі Ауробіндо
- Переклади Шрі Ауробіндо, всесвітньо відомого Вчителя та вченого санскритолога й інтерпретація ним стародавніх писань засновані не на абстрактних міркуваннях, але є плодами глибокого знання, отриманого від безпосереднього контакту з істиною. Його роботи, таким чином, стають для нас тим шляхом, що веде до здобуття вічної мудрості.
- Іша Упанішад привертала особливу увагу Шрі Ауробіндо і про неї ним написано більше, ніж про всі інші Упанішади разом. З великих досліджень Іші та коментарів до неї виросла його головна світоглядна праця «Життя Божественне» (один з його коментарів до Іша Упанішад має саме таку назву).
- У цьому томі представлені матеріали багаторічної роботи Шрі Ауробіндо з вивчення та дослідження Іша Упанішади . Його роботи, що присвячені Упанішадам, неодноразово видавалися і перевидавались як за життя автора, так і після. Інтерес до них продовжує зростати й до цього дня не тільки в Індії, де його трактування Упанішад набуло широкого визнання, а й за її межами.
- Своїми перекладами та коментарями Шрі Ауробіндо воскрешає для нас справжній езотеричний зміст цих давніх писань, натхненні рядки яких звуть людину до пробудження від Незнання, до пізнання свого вищого, істинного «Я», єдиної та неподільної Реальності, до набуття Блаженства та Безсмертя.
« Tad ejati tan naijati tad dūre tad vad antike …..
Це рухається, і Це не рухається. Це далеко, і Це ж саме близько. Це всередині всього цього; Це також поза всім цим».
“Pranavo dhanuh saro atma…
АУМ — це лук; а атма , Я, — стріла;
Брахман — це ціль».
«Neti, neti.
Не це, не це» або «Не це, не те»
Упанішади
- Аудіокнига “Іша Упанішада 1 та 2 частина”
“Жертва душі Індії — це вічне світло Упанішад. Упанішади пропонують світові в цілому найвище досягнення пробудженого та просвітленого індуїстського життя. Веди представляють корову. Упанішади представляють молоко. Нам потрібна корова, щоб дати нам молоко, і нам потрібно молоко, щоб нас годувати.
Упанішади також називають Ведантою. Літературне значення Веданти — «кінець Вед». Але духовне значення Веданти — це «вершки Вед, зразок внутрішнього знання, мета, ціль внутрішнього життя». Муктікопанішада говорить нам щось досить важливе:
“Tileshu tailavat vede vedantah supratishthithah.”
«Як олія в кунжутному насінні, Веданта у своїй сутності присутня у кожній частині Вед».
Упанішади говорять нам, що існує два типи знання: вищі знання і нижчі знання. Паравідья — це вище знання, а апаравідья — нижче знання. Вищі Знання – це відкриття душі. Нижче знання — це задоволення незліченних потреб тіла.
Відповідно до нашої індійської традиції, колись було тисяча сто вісімдесят Упанішад. Кожна походить від однієї гілки, шакха, Вед. З них двісті Упанішад мали свій належний вигляд, і з цих двохсот сто вісім Упанішад тепер можна простежити. Якщо шукач хоче хоч трішки отримати відблиск Істини, Світла, Спокою і Блаженства, він повинен старанно вивчати ці сто вісім Упанішад.
Якщо справжній шукач, істинний шукач хоче отримати рясне Світло від Упанішад, тоді він повинен вивчити тринадцять основних Упанішад. Якщо він вивчає основні Упанішади й водночас хоче жити за Істиною, яку втілюють ці Упанішади, тоді він зможе побачити обличчя Божества та серце Реальності.
Тринадцять основних Упанішад: Іша, Катха, Кена, Прасна, Мундака, Мандук’я, Чандог’я, Брхадараньяка, Тайттирія, Айтарейя, Светасватара, Кайвалья та Майтрі.”
Шрі Чинмой
- Аудіокнига “Іша Упанішада 3”
- Аудіокнига “Упанішади Кена та інші 1 та 2 частини”
“Серце Упанішад є найбільш значущим і найбільш плідним, оскільки воно втілює життя Брахмана. Брахман — це Реальність існування; Брахман – це існування Реальності. Вічна Істина Брахмана знаходиться в кінцевому, поза кінцевим, у Нескінченному та поза межами вічно перевершуючого Незкінченного.
У сфері реалізації Брахман є Верховним Абсолютом. У сфері розкриття Брахман є Всюдисущою Реальністю. А у сфері прояву Брахман є безсмертною Досконалістю.
Брахман Творець є Свідомість-Світло; Брахман Виконавець — це Свідомість-Захват. Брахман — це внутрішня душа всього і єдина Ціль у всьому.
AUM
Коли ми дивимося всередину, Брахман — це Свідомість-Сила. Коли ми дивимося ззовні, Брахман — це Самопрояв. Коли ми думаємо про Брахмана розумом, розумом, прикутим до землі, розумом обмеженим, розумом витонченим, розумом без прагнення, наше життя стає суцільним розчаруванням. Але коли ми медитуємо на Брахмана в серці, у тихих закутках серця, наше життя стає чистим просвітленням.
AUM
Для людини, яка не шукає, Брахман непізнаваний. Для шукача-початківця Брахман невідомий. Для шукача майстра Брахман пізнаваний, Брахман пізнаний. Далі він сам зростає у Свідомість Брахмана.”
“Sarvam khalu idam brahma.
Справді, все є Брахман“.
Шрі Чинмой
-
Аштавакра Гіта
Ashtavakra Gita ( санскрит : अष्टावक्रगीता; iast : aṣāvakragītā) або Пісня Аштавакри – класичний індуїстський текст філософії недуальності у формі діалогу між мудрецем Аштавакрою та Джанакою, королем Мітіли. Вважається одним з основних текстів Адвайта Веданти.
Працю знали, цінували та цитували Шрі Рамакрішна та його учень Вівекананда, а також Рамана Махарші та ін.
- Аудіокнига ” Аштавакра Гіта”
Духовні Вчителі інших традицій
найвищої Реалізації
(У хронологічному порядку)
-
Шрі Крішна
“Бхагават Гіта” – радимо переклад Шрі Ауробіндо на англійську; а також переклад Парамаханси Йогананди
-
Спаситель Христос
-
Джалаледдін Румі
-
Геóрг Вільге́льм Фрі́дріх Гéгель
-
Шрі Рамакрішна
Щоденник близького учня Шрі Рамакрішни Махендра Натха Гупта про життя Вчителя “Євангеліє Шрі Рамакрішни” / The Gospel of Sri Ramakrishna (Kathamrita). Та його біографії написані Роменом Ролланом та ін.
-
Свамі Вівекананда
Всі книги. Та його біографії (“Свамі Вівекананда. Свамі Нікхілананда.” “Життя Вівекананди. Ромен Роллан.” The Master as I saw Him by Sister Nivedita (Published 1910)”
-
Сестра Ніведіта
“Калі Мати” (Sister Nivedita Kali the Mother)
-
Шрі Ауробіндо
“Life Divine”, “Савітрі”, “Синтез Йоги”, “Думки та афоризми”, “Листи про Йогу”, всі праці. Біографія: “Дванадцять років із Шрі Ауробіндо”. Ніродбаран / Twelve Years with Sri Aurobindo – Book by Nirodbaran
-
Парамаханса Йогананда
“Автобіографія Йога”
-
Шрі Чинмой
Шрі Чинмой
Як навчає Шрі Чинмой?
Чому інколи здається, що у Шрі Чинмоя «немає адвайти чи шуньяти»?
Таке враження виникає тому, що Шрі Чинмой рідко вдається до зовнішніх ознак, за якими західний читач звик упізнавати недуальну та буддійську філософію. Він зазвичай:
- не оперує спеціальною термінологією — Брахман, Атман, Нірвана, Шуньята — як технічними поняттями;
- не будує логічних доведень у стилі класичної індійської філософії;
- не говорить мовою ведантичного neti neti — «не це, не це», якою послуговувалася традиція Упанішад і Шанкари; і не говорить мовою ранньобуддійського аналізу anattā, anicca, dukkha та залежного виникнення, якими Будда розкривав звільнення від чіпляння до “я” і “моє”.
Причина дуже проста:
він звертався до західного шукача, для якого мова жорсткої недуальної метафізики часто або незрозуміла, або відчувається надто абстрактною.
Реалізована адвайта — без теорії
Адвайта у Шрі Чинмоя присутня як живий досвід, як реалізована істина, але майже не подається як доктрина.
Він обирає іншу форму вираження — мову любові, самовіддачі й служіння, тому що саме через ці живі якості західному учневі було легше увійти у стан внутрішньої єдності, де стирається межа між тим хто любить і Тим Кого люблять.
Та за зовнішньою мовою завжди проступає фундаментальна недуальність:
- Всевишній і людина
- шукач і Шлях
- трансцендентальне й універсальне
— не постають у нього як два різні принципи, а як різні способи сприйняття єдиної Свідомості, Абсолюта.
Його вчення вкорінене у недуальних першоджерелах
Попри простоту мови, він постійно звертається до класичних текстів та постатей, що стоять на недуальній основі:
- Бгаґавад-Ґіта
- Упанішади
- вчення Рамана Махарші
- образ і шлях Будди
Це ті джерела, де адвайта і шуньята — не теорія, а шлях безпосереднього пізнання.
Підсумок
Шрі Чинмой не говорить мовою метафізики — він говорить мовою серця.
Але саме в цьому серці безперервно пульсує та сама Недуальність, яку Упанішади проголосили як «Тат твам асі» — «Ти є Те», а Майстри буддійської філософії — як Пустоту, що є повнотою всього.
Просто він обрав форму, яка найкраще відкриває внутрішню Єдність тим, хто живе в сучасному світі.
“Любов, Присвята, Зречення.
Люби Всевишнього у людстві.
Присвяти себе Всевишньому у людстві.
Зрічися себе перед Всевишнім у людстві”.
Шрі Чинмой
Коани Адвайти і Шуньяти Шрі Чинмоя
Наше джерело – нуль Нескінченності.
В нулі Нескінченності ми перебуваємо.
Творіння та Збереження
призведуть до сумного руйнування.
Тільки нуль Нескінченності
спробує довести
свою незрівнянну перевагу
і своє неперевершене внутрішнє багатство.
З пустоти безсмертя
ми прийшли до існування,
і в пустоту безсмертя
ми повернемося.
Хто я?
“Ми повинні знати джерело наших запитань. Якщо джерелом запитань є інтелектуальний, витончений розум або фізичний розум, тоді ці запитання не мають остаточної цінності. Навіть якщо на них дадуть найбільш адекватну відповідь, відповіді не принесуть користі у вашому внутрішньому житті. Коли це справа вашого серця, є лише одне запитання, яке може вийти з серця, із найпотаємніших куточків вашого серця, а це: «Хто я?»
Це єдине питання, яке справді варто поставити і на яке варто відповісти. Це питання, на яке потрібно відповідати кожен день, кожну секунду нашого існування. Якщо у вас є мільйони питань про Бога і про себе, ви зможете отримати найбільш адекватні відповіді на всі з них, отримавши правильну відповідь на це єдине запитання: «Хто я?»
Всі інші питання крутяться навколо цього питання. Коли ви знаєте відповідь на це питання, ваші життєві проблеми вирішуються. Ви входите в звільнення, спасіння, самореалізацію. Ви стаєте цілком і свідомо одним цілим з Богом Всемогутнім, Богом Всезнаючим і Богом Вседосконалим”.
Медитація на власне Я
The Absolute
No mind, no form, I only exist;
Now ceased all will and thought.
The final end of Nature’s dance,
I am It whom I have sought.
A realm of Bliss bare, ultimate;
Beyond both knower and known;
A rest immense I enjoy at last;
I face the One alone.
I have crossed the secret ways of life,
I have become the Goal.
The Truth immutable is revealed;
I am the way, the God-Soul.
My spirit aware of all the heights,
I am mute in the core of the Sun.
I barter nothing with time and deeds;
My cosmic play is done.
Абсолют
Нема ні розуму, ні форми, я лише існую.
Думки і воля плин в мені спинили.
Востаннє відшумів танок Природи.
Я – Те, кого шукав.
Царство Блаженства оголене, остаточне;
Поза межами того, хто знає, і того, що знає;
Нарешті я насолоджуюся безмежним спокоєм –
Віч-на-віч я тільки з Єдиним.
Я перетнув таємні шляхи життя,
Я став Метою.
Незмінна Істина розкрилася;
Я є шлях, Бог-Душа.
Мій Дух усі висоти осягає,
Мовчу у серцевині Сонця.
Я нічого не обмінюю ні на час ані на справи;
Моя космічна гра завершена.
Шуньята
“Наша індійська філософія використовує термін «шунья» — пустота. Ця пустота — не що інше, як повнота, яку ми називаємо «хіранья гарбха» — золотим яйцем або утробою. Саме з цього золотого яйця виникло творіння. Бог втілює все, що є в Його творінні.
Він одночасно є цим і тим. Але Він також перебуває поза цим і тим. Ми не можемо обмежити Бога, кажучи: «Це те, чим є Бог». Бог є все. Водночас Він є ніщо.
Нашому розуму важко осягнути ці поняття. Бог може бути поза цим і тим. Він може бути цим і тим разом. Він не може бути ні цим, ні тим. Його потрібно відчути та пережити; Його не можна визначити.”
Матерія і Дух. Медитація на я через не я.
- “Матерія і Дух безпочаткові. Матерія є першосубстанцією. Матерія постійно змінюється. Дух завжди статичний. Матерія є володаркою нескінченних якостей. Дух бачить і санкціонує. Матерія робить, росте і стає. Дух є Свідомість.
- Дух є Свідком.
- Матерія — це Безмежна Творчість. Дух є Реальністю в людині.
- Дух є Той, хто сприймає матерію.
- Той, хто усвідомив вічну Тишу Духа (Пуруші) і космічний танець Матерії (Пракріті), може жити в будь-якій сфері життя, будь то лікар чи філософ, поет чи співак; він досяг досконалості найвищої реалізації.
- Є деякі, хто усвідомлює Вищий Дух у медитації; інші знаннями (філософія Санкх’я). Є також інші, які усвідомлюють Вищий Дух за допомогою Йоги Дії та самовідданого служіння. Крім того, є ті, хто цього не усвідомлює, але хто чув про Верховного Духа від інших і хто почав поклонятися Йому з відданістю та міцно триматися Істини. Вони також виходять за межі смертного життя і виходять за межі пасток смерті.
- Шлях до Бога полягає в тому, щоб побачити Вічне Життя в швидкоплинному житті, знати, що Пракріті, а не Пуруша, прив’язана до дії. Уся діяльність, каже Гіта, божественна і небожественна, виникає в Пракріті. Пуруша бездіяльний. У Пуруші неможлива жодна дія, оскільки Пуруша виходить за рамки часу та простору. Проте без Пуруші не може бути ні всесвіту, ні прояву.
- Дух самоіснуючий і всепроникаючий, незалежно від того, всередині тіла чи поза тілом; завжди незмінним Дух залишається.
- Дух у Матерії. Він смакує якості, народжені матерією. Він відчуває фізичне існування. Набуті якості визначають його переродження. Дух — це Сам Всевишній. Незважаючи на те, що Він Господар тіла, він переживає смертне життя.
- Знати, що Пуруша і Пракріті єдині й нероздільні, означає знати Істину, Істину Єдності та Божественності в людстві, яка врешті-решт буде проявлена як Божественність людства.”
Шрі Чинмой
Свідомість
Шрі Чінмой: «О Мати-Абсолют Буття-Свідомості-Захвату!» Ця потрійна свідомість має найдовшу довжину, найширшу ширину та найглибшу глибину. Найдовша довжина – це Безкінечність. Найширша ширина – це Вічність. Найглибша глибина – це Безсмертя. Коли свідомість живе в Існуванні, людство віддано отримує те, що Божественність душевно пропонує. Коли свідомість живе у своїй власній сфері, людство та Божественність з любов’ю, але дивовижно діляться досвідом одне одного. Коли свідомість живе у Захваті, людство усвідомлюється та трансформується, а Божественність проявляється та сповнюється.
Сліпий той, хто не бачить Світла Свідомості. Глухий той, хто не підкоряється Правильній Свідомості. Бідний той, хто не може їсти Плід Свідомості. Дурний* той, хто заперечує існування Моря Свідомості.”
Книги Шрі Чинмоя по Адвайта Веданті та Шуньяті
Тексти Шрі Чинмоя, що безпосередньо стосуються Адвайта-веданти і Шуньяти, зосереджені переважно в деяких його ранніх творах — окремих лекціях, поезії та есе.
Оскільки шукачі західного світу зазвичай не ставили питань у термінах східної філософії недуальності — рівнів споглядання, медитації та самадхі, — Учитель відповідав їм мовою, доступною їхньому досвіду: у дусі Бгакті-йоги та Карма-йоги, аби вони взагалі могли розпочати Шлях.
При цьому істинна Бгакті й істинна Джняна — це одне й те саме.
Шрі Рамакрішна, як досконалий взірець бгакті-йога, довів це не теоретично, а самим своїм життям і реалізацією — тим самим засвідчивши єдність усіх справжніх шляхів самопізнання.
Книга “222 тexнiки мeдитaцiї”
https://ua.srichinmoylibrary.com/medit
Зміст:
- Розвиваючи зосередження
- Заспокоїти розум
- Дихальні вправи
- Мантри
- Відкриваючи серце
- Візуалізації
- Розвиваючи хороші риси
- Медитації для художників та музикантів
- Медитації для бігунів
- Медитацiя на Свідомість духовного Вчителя
- Упанішади: Вінець душі Індії
https://www.srichinmoylibrary.com/upa (eng.)
Хто потребує Істини? Шукач. Коли він осягає Істини? Він досягає Істини, коли стає зреченим і божественним люблячим.
Його перше досягнення – Бог Творець.
Його друге досягнення – Бог Охоронець.
Його третє досягнення – Бог Перетворювач.
Його четверте досягнення – Ти є Те.
Його п’яте досягнення – Я є Те.
Його шосте досягнення – Він і Я – одне.
Його сьоме досягнення – Він є Я.
У Творці він бачить.
У Охоронці він відчуває.
У Перетворювачі він стає.
Шрі Чинмой
- Єдність східного серця і західного розуму, частина 1
(Ранні лекції Шрі Чинмоя в університетах Європи)
https://www.srichinmoylibrary.com/oeh_1 (eng.)
- Єдність східного серця і західного розуму, частина 2
(Ранні лекції Шрі Чинмоя в університетах США)
https://www.srichinmoylibrary.com/oeh_2 (eng.)
- Свідомість: Бог-Подорож до людини, людина-подорож до Бога
https://www.srichinmoylibrary.com/gjm (eng.)
-
Безмовні медитації-споглядання
Шрі Чинмоя
“Але якщо у вас є Вчитель, душа якого має Усвідомлення – його безмовний погляд навчить вас медитувати. Вчителю необов’язково пояснювати зовні, як медитувати або давати особливу техніку медитації. Він просто медитує з вами та навчає медитації внутрішньо. Ваша душа входить у його душу і вчиться у неї. Всі справжні Вчителі вчать медитації у мовчанні.” (Шрі Чинмой)
Тому найпростіший спосіб навчитися медитувати – робити це з Просвітленим Вчителем. Ось відео з безмовними медитаціями Шрі Чинмоя у сахаджа-самадхі. Ототожнючись з ними можна дуже легко навчитится медитувати. Але потрібно практикувати щодня.
“Відчуваєте відгук до цих знань? Запрошуємо вас на практичні заняття з медитації, де ми вчимося застосовувати ці стародавні істини на практиці.”
Запрошуємо Вас на Курси Медитації у Києві, Одесі, Львові, Вінниці, Луцьку та Рівному
Інші сучасні Вчителі Адвайти
- Роберт Адамс
- Грандмайстер Вульф
- Екхарт Толле
Як адвайта й буддизм переживаються однаково в медитації
(Феноменологія досвіду, а не метафізика)
Це й є точка, де адвайта і буддизм зустрічаються в досвіді, навіть якщо філософськи їхні мови різні.
| № | Феномен медитації | Адвайта (досвід) | Буддизм (досвід) | Фактична спільність |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Згасання мислення | Думки зникають, залишається чисте усвідомлення. | Думки бачаться як потік без власника. | Виникає ясність без концептів. |
| 2 | Зникнення “его” | Ахамкара (его-конструкція) розчиняється. | Не знаходиться жодного “я” у досвіді. | Центр суб’єктивності зникає. |
| 3 | Поле ясної присутності | “Я є Чисте Усвідомлення.” | “Є ясність без ‘я’.” | Чиста, відкрита усвідомленість. |
| 4 | Розмивання тіла | Тіло сприймається як об’єкт у свідомості. | Тіло — сукупність відчуттів, без суб’єкта. | Тіло перестає бути “моїм”. |
| 5 | Емоції як процес, а не “мої” | Емоції виникають у просторі усвідомлення, не торкаючись “мене”. | Емоції бачаться як умовні, непостійні явища. | Втрата особистісної реактивності. |
| 6 | Відсутність контролю | Дії, думки, імпульси відбуваються самі. | Всі процеси — умовно виниклі (paticcasamuppāda). | Немає “контролера”. |
| 7 | Безмежність усвідомлення | Усвідомлення відчувається безмежним, всепроникним. | Увага стає рівномірною, без центру. | Досвід простору без меж. |
| 8 | Зникнення суб’єкт–об’єктності | “Спостерігач і спостережуване — одне.” | “Лише процес сприйняття, без суб’єкта.” | Недвоїстість. |
| 9 | Глибокий спокій | Ананда — природне блаженство усвідомлення. | Нірвана — згасання реактивності та страждання. | Присутній однотипний тишинний стан. |
| 10 | Чистий факт досвіду | “Я — це свідомість без форм.” | “Усвідомлення – порожнє від ‘я’.” | Досвід: ясність без ідентичності. |
🧩 Коротко про головне: досвід один, інтерпретація різна
- Адвайта каже:
“Це — Чисте Я, Атман, Брахман.”
- Буддизм каже:
“Це — відсутність Я (анатта), пустота і Нірвана.”
🟢 Але феномен у свідомості один:
ясність без мислення, без центру, недвоїстий простір досвіду.
Запрошуємо Вас у розділи сайту:
Музика Шрі Чинмоя – флейта, есрадж, орган.
Відкрийте для себе розділ, де зібрано унікальну музичну спадщину: сотні концертів, записаних у різні роки, — від ніжних медитативних мелодій до потужних імпровізацій на десятках східних і західних інструментів.
Це музика, яка заспокоює, надихає й відкриває внутрішній простір тиші. Тут ви почуєте виконання як самого майстра, так і видатних музикантів, що інтерпретували його композиції.
Тіло та здоров`я
У цьому розділі зібрано практичні поради й натхненні матеріали про здоровий спосіб життя.
Тут ви знайдете корисні рекомендації від Шрі Чинмоя, а також стародавні та сучасні знання про те, як підтримувати гармонію тіла, енергії та розуму.
Все просто, доступно й орієнтовано на реальні потреби людини сучасного світу.
Книги та притчі Шрі Чинмоя з практики йоги та медитації
Шрі Чинмой є автором понад 1600 книжок, перекладених десятками мов. Його творчість охоплює лекції, есе, відповіді на запитання, драматургію, притчі, афоризми та величезний світ духовної поезії.
У його працях — теми, які хвилюють кожного:
-
пошук щастя та внутрішнього спокою;
-
здоров’я й життєва рівновага;
-
виховання дітей;
-
самореалізація та сенс життя;
-
смерть і реінкарнація;
-
доля та карма;
-
мистецтво, натхнення й творчість;
-
шлях миру, любові та гармонії.
Це книги, що не просто читаються — вони супроводжують і змінюють життя.
Медитація – мистецтво бути щасливим
У цьому розділі ви знайдете простий, теплий і доступний підхід до медитації на шляху серця.
Це метод, який не потребує складних технік чи спеціальних умов: він допомагає віднайти внутрішній спокій, ясність та задоволення у вирі щоденних подій.
Якщо ви шукаєте спосіб розкрити глибший стан гармонії — почніть із цього розділу.
Картини Шрі Чинмоя у стилі Джарна-Кала та малюнки птахів-душ
Що таке духовне мистецтво? Як кольори можуть передавати стан свідомості?
Малюючи, Шрі Чинмой входив у безпосередній контакт із самим джерелом натхнення. Його картини — це прояв тонких, універсальних та трансцендентальних рівнів свідомості у фізичному світі.
У розділі ви знайдете:
-
абстрактні полотна у стилі Джарна-Кала — «мистецтва внутрішнього бачення»;
-
тисячі малюнків птахів-душ — символів свободи, чистоти та радості.
Це мистецтво, яке неможливо просто «подивитися». Його хочеться пережити. Чисті любов, радість, світло і спокій.